Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утворити

Утворити, -рю, -риш, гл. 1) Сдѣлать, создать, сотворить. Не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші вкрасти. Рудч. Ск. ІІ. 169. Над усім його поставив, що рука твоя втворила. К. Псал. 15. 2) Отворить. Наймолодша (сестра) ліску втворила. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТВОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТВОРИТИ"
Биньо II, -ня, м. Плакса. Желех.
Голодрабий, -а, -е. 1) Необшитый лубомъ (о возѣ). Голодрабий віз. 2) Оборваный, голый, бѣдный. Позбіралась у город голодраба шляхта. Стор. МПр. 143.
Грю́кання, -ня, с. Стучаніе, грохотаніе.
Кумася, -сі, ж. Ум. отъ кума.
Неповага, -ги, ж. Непочтеніе, неуваженіе.
Огрішитися, -шуся, -шишся, гл. Нарушить обрядъ, обычай, благопристойность.
Отерхати, -ха́ю, -єш, гл. Навьючить. (Гуцульск.).
Понамантачувати, -чую, -єш, гл. Наточить косы мантачкою.
Росп'ястиCм. роспинати.
Субіткове, -вого, с. = субітка 2. субіткового дати. Высѣчь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТВОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.