Гу! меж.
1) Ау! А де ти? гу! сховайсь у ліс, а я в траву.
2) Подражаніе гудѣнію, напр. вѣтра. Вітер каже: «гу-гу-гу, сім свит продму». Также о непрерывномъ звукѣ плача: А зузуленька як ку, так ку! а я молода, як гу, так гу!
3) Протяжный выкрикъ при пѣснѣ. І — гу! Загнув батько дугу! Свекор оженився батько утопився.... І — гу!...
Дої́стися, -ї́мся, -їси́ся, гл. Доссориться. Зпершу почали жартувати, а потім доїлися до того, що один другому і очі захаркали.
Ло́кшина, -ни, ж. = локша. Свинячу голову до хріну і локшину на переміну. Ум. локшинка.
Нестемнісінько нар. = нестеменнісінько. Написи біля приказок я робив нестемнісінько такі, які були у Марковича.
Оплітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. оплестися, оплетуся, -те́шся, гл. = обплітатися, обплестися.
Перечумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести извѣстное время, занимаясь чумачествомъ.
Сивоусий, -а, -е. Сѣдоусый. Заворожи мені, волхве, друже сивоусий. Співак сивоусий.
Скавчати, -чу́, -чи́ш, гл. = скавучати.
Смішко, -ка, м. Насмѣшникъ, шутникъ, зубоскалъ. Смійся, смішку, дам тобі кишку.
Узимки, -ків, м. Первые дни зимняго времени.
