Дере́вце, -ця, с. 1) Ум. отъ дерево. Червоная калинонька, білеє деревце. 2) Часть плуга. 3) Свадебное деревцо. Cм. Гільце.
Зава́жуватий, -а, -е. Неповоротливый.
Злість, зло́сти, ж.
1) Злость. І од злости зубами скрегоче. Зо злості болять кості. На злість моїй жінці нехай мене б'ють.
2) Зло. — учинити. Сдѣлать зло. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, не вчиніте злости: поховайте моє тіло, щоб не розніс ворон кости.
Корписочка, -ки, ж. О лисицѣ (въ пѣснѣ): хлопотунья? постоянно копающаяся? Ой не знала удівонька, як у світі жить, та наняла ведмедика за плугом ходить... А лисичку-корписочку обідать носить.
Мерли́ця, -ці, ж. Шкура дохлой овцы.
Пхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пихнуть. Того пхне рукою, а другого тикне ціпком.
Різноція, -ції, ж. Разногласіе, разбродъ.
Ростуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. ростули́ти, -лю, -лиш, гл. Разжимать, разжать, раскрывать, раскрыть. Ростулиш руку — і нема голодних. Котик зубки ростулив та Василька й укусив.
Шальон, -на, м. Родъ одежды. Привіз мені золоті дари, дорогі дари: тонкий рубок, дорогий шальон по саму землю.
Шурубурити, -рю, -риш, гл. Куралесить, буянить, бѣдокурить.
