Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утелющувати

Утелющувати, -щую, -єш, сов. в. утелющити, -щу, -щиш, гл. 1) Всучивать, всучить, навязывать, навязать, дать. Ой казав ти, вражий сину, що гарбуз не доріс, — як я тобі втелющила, то ти ледве доніс. Грин. ІІІ. 680. 2) Втаскивать, втащить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЕЛЮЩУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЕЛЮЩУВАТИ"
Википати, -па́ю, -єш, сов. в. википіти, -плю, -пиш, гл. Выкипать, выкипѣть. Аф. 330.
Завози́тися, -жу́ся, -зишся, гл. Затаскаться, загрязниться.
Злотоглавий, -а, -е. Парчевой, глазетный.
Коргіта, -ти, ж. Вырубленное съ корнемъ дерево, употребляющееся для постройки ґаляр. Вх. Зн. 28.
Мизе́рство, -ва, с. 1) Бѣдность, убожество. 2) Имущество бѣдняка. Єсть у мене деяке хазяйство — мизерство: овечки, свині. Борз. у. 3) Ничтожество. 4) Бѣдный народъ.
Прудко нар. Быстро, скоро. Чуб. І. 74. Жени коні прудко, повертайся хутко. Н. п.
Реп'ях, -ха, м. 1) Раст. Aretium lappa, репейникъ. Причепився, як репях. Ном. № 2744. 2)польовий. Раст. Carduus nutans. ЗЮЗО. І. 174. Ум. реп'яшок.
Старченя, -няти, с. = старча. Гей, старченя! стривай лишень. Шевч. 176.
Теплісінько нар. Совсѣмъ тепло. Шейк.
Штиркнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ штиркати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТЕЛЮЩУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.