Братко, -ка, м. 1) Ум. отъ брат. Да накажу свойму милому хоть рідним братком. мн. ч. братки и браткове. Промовив до всіх монархів: «Мої братя (браткове), я би м хотів стару віру зоставити, а иншу прияти. 2) мн. братки. а) Родъ хлѣбнаго печенья? Чого то з сього святого хліба не зробиш? Усячину: діда, братки... каленика. б) Раст. = братік 2.
Ґарґа́ра, -ри, ж. Сердитая, бранчивая баба. Стара ґарґара. Cм. Гаргара.
Жи́ти, -живуҐ, -ве́ш, гл. 1) Жить, существовать. Добре в світі жити попові, лікареві та котові. Живи правдою святою. 2) — з чо́го. Жить чѣмъ, имѣть средства къ существованію. Піп живе з олтара, а писар з каламара. 3) Жить, обитать. Ой не видно його дому, тілько видно дубчик, коло його недалеко живе мій голубчик. 4) — з ким. Жить съ кѣмъ. Він з братом добре живе. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш. Скажуть воріженьки, що я жив з тобою. жи́ти як ри́ба з водо́ю. Согласно жить. Я б жив з тобою, як риба з водою.
Загівля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. загові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Заговляться, заговѣться.
За́кутень, -тня, м. Уголокъ, глухое мѣсто. Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде.
Зустріч, -чі, ж. Встрѣча. Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість.
Неправдивість, -вости, ж.
1) Лживость.
2) Сомнительность происхожденія, поддѣльность.
Скупати I, -па́ю, -єш, гл. Выкупать.
Спиватися 2, -наюся, -єшся, сов. в. сп'ястися, зіпнуся, зіпнешся, гл.
1) Застегиваться, застегнуться, пришпиливаться, прикалываться, приколоться.
2) Подниматься, становиться. На ноги сп'ястись. Становиться на цыпочки, приподниматься на пальцахъ; вообще тянуться къ чему-либо выше стоящему. Ввійшла я до неї вчора, вона спинається на вікно.
3) О лошади: становиться, стать на дыбы.
4) Спорить, возставать, возстать противъ кого. Як то проти старшини спинаться. Мені не можно спинаться з старшиною, бо сина у москалі оддасть.
Судня, -ні, ж. = судьба.
