Безпечати, -ча́ю, -єш, гл. = убезпечати.
Заклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закли́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Приглашать, пригласить, зазывать, зазвать. На хліб, на сіль людей закликають. Я шавлію пересію, руту перстачу, — кого люблю та кохаю, — до себе закличу. Як у лісі була хата, то вона боялась сама ночувати і пішла в село, щоб закликати дівчат. 2) Произносить, произнести божбу, клятву, обѣтъ. Крім постів, уставлених церквою, закличе собі гуцул по перебутій хоробі або з иншої нагоди осібну божку (піст) в скоромний день.
Змазати, -ся. Cм. змазувати, -ся.
Натякувати, -кую, -єш, гл. = натякати. Я йому разів зо два натякував. Він оце йому про гроші натякував. Каневск. у.
Подубнути, -немо, -нете, гл. = подубіти.
Поклопотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Позаботиться. Робитимеш не для кого, як для себе; любо буде й поклопотатись.
Померлий, -а, -е. Умершій. Царство небесне померлим душам.
Поприбірати, -ра́ю, -єш, гл. Прибрать. І в хаті, і в дворі поприбірала, аж глянути любо.
Твердко нар. = твердо.
Чесний, -а, -е. 1) Честный. Чесний не одурить. 2) Почтенный, уважаемый. Між людьми чесними зубів не продавай. Яка в мене борода чесна і велика. Вона чесного роду. Млин — чесна храмина. 3) чесний хрест. Праздникъ воздвиженія креста (14 сентября). Поїхав ото я саме під Чесного Хреста у ліс дрова рубати.
