Відбатовувати, -вую, -єш, сов. в. відбатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Отрѣзывать, отрѣзать. Відбатував шматок хліба. Так і відбатував стругом пучку.
Голодити, -джу, -диш, гл. Морить голодомъ. Сам себе Семен голодить та збірає гроші на хату. Тоже. голодом голодити.
Клопоточка, -ки, ж. Ум. отъ клопота.
Косарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть косцемъ. Ми з Петром косарюємо вдвох.
На-послі́док, нар. Въ концѣ.
Нащока, -ки, ж. Клинообразная накладка, которая прикрѣпляется снозами къ ключу въ плугѣ.
Перешкодниця, -ці, ж. Препятствующая, бывающая помѣхой.
Підкурювати, -рюю, -єш, сов. в. підкури́ти, -рю́, -риш, гл. Подкуривать, подкурить, пустить дымъ подъ что нибудь. Ой циганочка да доріженька її волю вволила: ой одрізала да русої коси, козака підкурила. (Горицвітом) добре од курячої сліпоти підкурювать.
Створіння, -ня, с. Твореніе, тварь.
Ублагати, -га́ю, -єш, гл. Умолить; умилостивить. Росердила миленького, да вже не вблагаю; хоть вблагаю, не вблагаю, да вже не такого. Та святих отіх благала, — таки ж ублагала.
