Лопа́тка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лопата. 2) Въ колесѣ водяной мельницы каждая изъ расположенныхъ по окружности его дощечекъ, на которыя падаетъ вода. 3) Часть валька, которой колотятъ бѣлье. 4) Лопатка, плечевая кость. 5) Незрѣлый гороховый стручекъ. Кум не кум — не лізь у горох, не псуй лопаток. знатимеш лопатки в горосі. Будешь помнить! Тим часом вже почав (горох) вбиваться й в лопатки, аж тут прийшла пора і на самі стручки. Переносно вбиватися в лопатки значитъ вырастать. 6) Пластинка разогнутаго рога.
Побит, -ту, м.
1) Бытъ. Чорноморський побит.
2) Образъ, способъ. Яким би побитом спастися? А може між вами є такий, щоб яким небудь побитом одшукав цього хазяїна. з якого побиту. Съ какой стати? З якого ж побиту мені вас обманювати?
Повх, -ха, м. = пільх.
Привикнути, -ся. Cм. привикати, -ся.
Розжируватися, -руюся, -єшся, гл. Раздурачиться, расшалиться.
Роспилювати, -люю, -єш, сов. в. роспиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Распиливать, распилить.
Скока, -ки, ж. = скакавиця.
Усмішити, -шу, -шиш, гл. Насмѣшить.
Хуста, -ти, ж.
1) Платокъ. Великої треба хусти, щоб зав'язать людім усти. Шовкова хуста.
2) мн. хуста, хусти. Бѣлье. Хуста поперем, — як три дні панщини відбудем (важко). За лісом, за пралісом білії хуста висять.
Цифрувати, -рую, -єш, гл. Украшать вензелями изъ снурковъ брюки или верхнюю одежду.
