Витівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витіяти, -тію, -єш, гл.
1) Выдумывать, выдумать, затѣвать, затѣять. Там таке витіва, шо й миру не подобно. Се вже, мабуть, не зовсім по Божому, а люде сами витіяли.
2) Выдѣлывать, выкидывать, выкинуть.
Намота́ти Cм. намотувати.
Позакарлючуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Загнуться (во множествѣ).
Пристава, -ви, м. Наблюдающій за работами. Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу.
Притоптати Cм. притоптувати.
Роздобуток, -тку, м.
1) Раздобываніе, добываніе, добыча, промыселъ. А ну лишень на роздобутки. Опріч хліборобства, инших роздобутків не трапляється.
Скопище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги.
Стариґай, ґая, м. = стариган.
Трахтирників, -кова, -ве Принадлежащій трактирщику.
Цепати, -паю, -єш, гл. Ударять слегка, царапать. Дідусь (жук Doreadion holosericeum) цепає до пальця: скрип!
