Відвійок, -йка, м., иногда во мн. ч. відвійки. Щуплое зерно, которое при вѣяніи падаетъ въ срединѣ между мякиною и полновѣснымъ зерномъ. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці.
Де́рес, -су, м. Раст. Горець, Polygonum.
Забі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Начать жаловаться на свое положеніе.
Лип'я́нка, -ки, ж. Порода грибовъ.
Морґу́ля, -лі, ж. Шишка; опухоль. Ум. морґулька.
Налига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Нажраться (о ѣдѣ и спиртныхъ напиткахъ). Оттак налигайся, що й мене не пізнали. Налигався, як Мартин мила.
Понамазувати, -зую, -єш, гл. Намазать (во множествѣ). Тими ягодами понамазуй очки (у вуллях). Понамазував підошви смолою.
Фужделити, -лю, -лиш и фуждіти, -джу, -диш, гл. О вѣтрѣ: шумѣть, бушевать.
Харьківка, -ки, ж. Родъ шапки: смушковый околышъ, плисовый или бархатный верхъ.
Чароньки, -ків, м. мн. Ум. отъ чари. Cм. чар.
