Болботливий, -а, -е. 1) Болтливый.
2) Неотчетливо говорящій.
Гри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Грызть, кусать. Нехай коза іде билини гризти. Кістки гризти. 2) Бранить, пилить. Так що-дня гризе мене, що хоч тікай з хати. Гри́зти го́лову. Распекать, бранить, пилить. Спускайся з гори тихіше вниз, щоб ніхто голови не гриз. Увійшов старий чогось у хату, а вони й почали гризти йому голову. 3) Мучить, гнести, не давать покою. Совість не дає мені спокою: гризе мене і день, і ніч. Гризе мене одна думка. 4) Тереть, жать, (ногу, объ обуви). Коли б мі гриз чобіт, то б і не жаль, а то ходак та й ще не так.
Діркува́тий, -а, -е. Имѣющій много дыръ, дырчатый, ноздреватый. Дуже діркуватий хліб з сеї муки, — не знати, чого воно так.
Заплести́, -ся. Cм. запліта́ти, -ся.
Зару́мати, -маю, -єш, гл. 1) Заплакать. Годі вже, годі, а то й я зарумаю. 2) Заплакать (глаза). Ой сіла, задумала, карі очі зарумала.
Обливати, -ва́ю, -єш, сов. в. облити, обіллю, -ллєш, гл. Обливать, облить. Як згадаю миленького, обливають сльози.
Пощастити, -ти́ть, гл. безл. Посчастливиться. Мені пощастило дешево купити.
Уплескати, -щу, -щеш, гл.
1) Сплющить.
2) Обрызгать.
Чирус, -са, м. Мелкая порода скумбріи.
Щасливе нар. = щасливо. Най вас Бог щасливе провадить.
