Гоноро́вий, -а, -е. Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич.
Діжечка, -ки, ж. Ум. отъ діжка.
Єзуїтський, -а, -е. Езуитскій.
Каблук, -ка, м. 1) Дуга, часть окружности. 2) Снарядъ для спугиванія рыбы, состоящій изъ дуги, концы которой соединены доской, оканчивающейся зубьями въ видѣ гребня; бороздя дно, эти зубцы спугиваютъ мелкую рыбу, попадающую въ поставленную раньше сѣть. Дуга наз. каблук, доска съ зубьями — гребінь. . 3) Лука въ сѣдлѣ. Cм. облук.
Кульбаба, -би, ж. Раст. Одуванчикъ, Taraxacum Dens Leonis Desf.
Мо́вкнути, -ну, -неш, гл. Умолкать.
Побожний, -а, -е. Набожный, благочестивый. От як розжився той чоловік, то покинув і пить, — і такий побожний зробився.
Поступання, -ня, с. Успѣхъ. Не раз тішив він батька і вчителів незвичайним поступанням у науці.
Правуватися, -вуюся, -єшся, гл. Судиться съ кѣмъ, тягаться. Не я над їм суддя: усе товариство з їм пробуватиметься. Іван пробується з Яремою за якісь гроші. Років десять назад правувався б ти зо мною за це порохом та кулею. Не будуть ся люде в правах правувати.
Чотирна́дцятеро, числ. Четырнадцать человѣкъ, штукъ.
