Відправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відправити, -влю, -виш, гл. 1) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Тяжко, тяжко мені тебе з дому одправляти. Одправила-сь чесних хлопцей, та чекай донині: тепер підеш за такого, котрий пасе свині. 2) Разсчитывать, удалять (служащихъ). 3) Отправлять, отправить, отбывать, отбыть. Ой він пішов до ляшеньків служби відправляти. 4) Совершать, совершить богослужебный обрядъ. Одправив отець Яків утреню. Заховав дід бабу і похорон одправив. Похорон одправляти.
Захарама́ркати, -каю, -єш, гл. Забормотать.
Курмей и курній, -ней, м. Веревка.
Ми́канець, -нця, гл. Расчесанные и надерганные изъ ми́чки части пеньки, которыя наворачинаютъ на кужілку для пряденія.
Молодя́вий, -а, -е. Молодой, моложавый.
Нюхарь, -ря́, м. Нюхатель (нюхающій табакъ).
Пристрічений, -а, -е. Замѣченный въ чемъ либо, заподозрѣнный. Та чом же на його напались за ту крадіжку? — Тим, що він був уже пристрічений наперідь.
Роздолля, -ля, с.
1) Широкая низменность, долина. Ой в полю, полю, в полю на роздоллі, там дівчина пасла сірі воли й коні.
2) Раздолье, ширь, воля.
Синьо нар. Сине. Цвіте воно синьо. Ум. синенько, синесенько. Ой на горі, ненько, да зацвіло синенько.
Топінка, -ки, ж. Тонка печи.
