Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбуча

Відбуча, -чі, ж. = відбуток. Нехай дурний мужик на всіх робить, за всіх платить, хай одбуває одбучі. Мир. ХРВ. 387. Я відбуду за гріхи відбучу. К. ПС. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБУЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБУЧА"
Бризястий, -а, -е. Черный съ бѣлыми полосами. Бризяста корова. Вх. Лем. 394.
Вій 2, -вія, м. Миѳическое существо съ вѣками до земли.
Гвоздити, -джу, -диш, гл. Прибивать гвоздями. Варвара мостить, Сава гвоздить, а Микола крепить. Ном. № 508.
Горя́нка, -ки, ж. Раст. Brunella grandiflora Moench. ЗЮЗО. І. 114. Cм. Горлянка.
Де́нде нар. = Де-не-де. Та там денде кислиць видно. Екатер. г.
Йойкотня, -ні́, ж. Крики йой! А попід горою в корчах крик, галас, йойкотня: тут полювання якийсь пан справляв. Св. Л. 95.
Наля́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. наляка́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Пугаться, напугаться.
Погодонька, -ки, ж. Ум. отъ погода.
Покалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить (многихъ). К. ЧР. 358. А він в кущах ноги покалічив. Рудч. Ск. II. 160.
Помостина, -ни, ж. 1) = помістниця 1. Kolb. І. 67. 2) = кладка. Ум. помости́ночка. Через річеньку, через бистреньку помостиночка лежить. Грин. III. 278.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБУЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.