Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбуча

Відбуча, -чі, ж. = відбуток. Нехай дурний мужик на всіх робить, за всіх платить, хай одбуває одбучі. Мир. ХРВ. 387. Я відбуду за гріхи відбучу. К. ПС. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБУЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБУЧА"
Дже́нджик, -ка, м. Франтикъ, щеголь. Чортів дженджик. Ном. № 3556.
Обважнити, -ню, -ниш, гл. Отяготить. Коли б часом не обважнити та не росердити людей (більшою платою за треби). Левиц. ПЙО. II. 299.
Паношитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Превращаться въ барина. Гн. І. 187. 2) Важничать, играть роль барина. Вх. Зн. 46.
Переймом нар. Съ перерывами. Ходив він часом і на Дін, — не що-року, а так, як йому по вигоді... ходив він переймом. МВ. ІІ. 75.
Повислужуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Выслужиться (о многихъ). Швидко ж ви, дівчата, повислужувалися: у ту неділю з дому, а в цю вже додому. Кіевск. у.
Порохніти, -ні́ю, -єш, гл. = порохнавіти.
Пошкалубитися, -блюся, -бишся, гл. Покрыться трещинами.
Укуплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. укупи́тися, -плюся, -пишся, гл. Чрезъ покупку земли врѣзываться, врѣзаться своими владѣніями въ чужія владѣнія. Вкуплятися в чужії ґрунта. 2)у парубки. За троекратное угощеніе парней водкой получать, получить доступъ вл, ихъ среду. Мил. 60.
Шамкий, -а, -е. Проворный, скорый. Шамка, легка, станом струнька. МВ. ІІ. 37. Шамкий у роботі. Черк. у.
Шлюбочок, -чку, м. Ум. отъ шлюб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБУЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.