Завдяки́ нар. Благодаря. Завдяки доброму чоловікові, що порятував мене шматком хліба, я, поснідавши, спромігся переваги-ваги додому доплентатись, а то пак нездужав уже і ступіня ступити.
Задуя́вка, -ки, ж. = задувка.
Зажива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зажи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. 1) Употреблять, употребить, вкушать, вкусить. Будуть до тебе козаки заїзджати, будуть у тебе хліба-соли заживати. Я горілки не заживаю. Зажиймо табаки. Гей, гості, що єсть — заживайте. 2) Испытывать, испытать. Жила в батька не рік, не два, — не зажила добра. роско́ші зажи́ти. Пожить въ роскоши, богатствѣ. Гей, хто хоче роскоші зажити, — гей, нехай іде до двора служити. 3) Пріобрѣтать, пріобрѣсти; зарабатывать заработать въ наймѣ. Мізерний був, хтілось то копійки зажити. Скільки це вже я в вас грошей зажила? сла́ви зажи́ти. Пріобрѣсти извѣстность, славу. Ой не знав козак, да не знав Супрун, да як слави зажити: ой зібрав військо славне запорожське та й пішов орду бити. Зажили вона собі ще того щасливого часу слави доброї панночки. 4) — вік. Жить, пожить на счетъ чужого вѣка. Ти чужий вік заживаєш.
Зві́дати, -ся. Cм. звідувати, -ся.
Зубожіти, -жію, -єш, гл. Обѣднѣть. І чи я ж сьогодня всиротіла? Чи се тепер тільки зубожіла.
Нерухомо нар. Неподвижно. Звелів стояти, кажеш? — Нерухомо! Цілісінький день пролежать нерухомо.
Облити, -ся. Cм. обливати, -ся.
Поворухнути, -ну́, -не́ш, гл. Пошевелить, сдвинуть съ мѣста, шевельнуть.
Розширити, -ся. Cм. розширяти, -ся.
Слюзавий, -а, -е. Слизистый, покрытый слизью. Сало слюзаве.
