Випускати, -каю, -єш, сов. в. випустити, -щу, -стиш, гл.
1) Выпускать, выпустить, отпускать, отпустить. Суд не заклика, та й не випуска. То буду я до темниці прихождати, темницю відмикати, вас всіх, бідних невольників, на волю випускати. Так не випустять, не почастувавши.
2) Выставлять, выставить, высовывать, высунуть. Морське чудерство одну губу випустило. Стьонжку з сорочки червону випустить.
Гледітися, -джуся, -дишся, гл. = глядітися. Молодо гледиться. Кажется молодымъ, молодою. Старенька вже, а на висках кучері, в перстнях у блискучих, у стрічках, то ніби й молодо гледиться.
Гу́рма, -ми, ж. Толпа. За нею хлопці гурмою ходять. Cм. Юрма.
Діво́чити, -чу, -чиш, гл. = Дівувати. І я навчусь по сьомій дитині дівочити. Дівочили удвох з Мариною.
Зго́дяний, -а, -е. Договоренный. Ми ще не згодяні.
Їхатоньки гл. ум. отъ ї́хати. Марисини три брати коники сідлают, гдесь їхатойки мают.
Карабинок, -нка, м. Ум. отъ карабин.
Ли́пці, -ців, м. мн. Шесть для сниманія фруктовъ, расколотый на одномъ концѣ на четыре части, раздвинутыя на извѣстное разстояніе, чтобы удобнѣе было снимать фрукты.
Лубо́к, -бка, м. 1) Ум. отъ луб. 2) Въ головномъ дѣвичьемъ уборѣ: родъ картоннаго околыша, обвитаго лентой, къ которому сзади прикалываются другія ленты.
Хитро нар.
1) Хитро. Хочеться так, щоб хитро-мудро та невеликим коштом.
2) Скоро, быстро. Вода хитро іде та вали б'є. Ум. хитренько.
