Бехати, -хаю, -єш, одн. в. бехнути, -ну, -неш, гл. Дѣлать что нибудь съ шумомъ: стучать, падать, бить, стукнуть, упасть, ударить. Кого по пиці бехає, кого у груди тасує. Так і бехнув з горища.
Віче, -ча, с. Вѣче, общественное собраніе; въ Галиціи митингъ, народное собраніе.
Замучи́тися 2, -чу́ся, -чи́шся, гл. Покрыться мукою, также: забиться мукою (объ отверстіяхъ сита). Як сито замучиться, то не треба його оббивати.
Ківната, -ти, ж. = кімната. Ой деж тебе порубали? В ківнаті на блаваті.
Лужи́на, -ни, ж. = луг. Ум. лужи́ночка. Дай мі ножа остренького, — най я піду в лужиночку вирізати калиночку.
Ницювати, -цю́ю, -єш, гл. Выворачивать на изнанку.
Паніматчин, -на, -не. Матушкинъ. Отцева молитва, і паніматчина.
Піджога, -ги, ж.
1) = підпал. Без піджоги і вогонь не горить.
2) Подстрекательство. Як би не було піджоги, то я з батьком жив би добре. Товаришки потішають та піджоги дають.
Поживитися Cм. поживлятися.
Уговоряти, -ряю, -єш, сов. в. уговори́ти, -рю́, -риш, гл. Уговаривать, уговорить, урезонивать, урезонить. Козак дівку вговоряє: не плач, дівко, не журися.
