Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відважити

Відважити, -ся. Cм. відважувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВАЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВАЖИТИ"
Біляр, -ра, м. Бѣлильщикъ. І стала одежа його осяйна, вельми біла, мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити. Єв. Мр. IX. 3.
Болотечко, -ка, с. Ум. отъ болото.
Жу́пище, -ща, с. Яма, гдѣ была соляная копь.
Зацвяхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Набала́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. набала́катися, -каюся, -єшся, гл. Наговариваться, наговориться. Набалакайся, коли не завізно. Ном. № 12992.
Обгризати, -за́ю, -єш, сов. в. обгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Обгрызать, обгрызть, отгрызать, отгрызть. Така проклята з'їжа, що швидко поїсть воли, обгризе мені вуха. Левиц. І. 521.
Перебас, -са, м. Въ выраж.: взяти мішок на перебаса. Неполный мѣшокъ (съ зерномъ, напр.) взять на плечо такимъ образомъ, чтобы содержимое осунулось въ концы мѣшка, а пустая средина лежала на плечѣ. Вх. Зн. 39.
Поскуйовдити, -джу, -диш, гл. = покудлати.
Похарчувати, -чую, -єш, гл. 1) Покормить нѣкоторое время (людей), постоловать. 2) Накормить. Тра похарчувати чоловіка, тра й скотині його щось дати їсти. О. 1862. VI. 97. Він їх файно приймив, похарчував. Гн. І. 81.
Раковиння, -ня, с. Раковая скорлупа. Чуб. І. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВАЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.