Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відважити

Відважити, -ся. Cм. відважувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВАЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВАЖИТИ"
Гривка́стий, -а, -е = Гривастий. Вх. Лем. 424. Го́луб гривка́стий = Гривак. Вх. Лем. 405.
Замаї́ти Cм. замаювати.
Латати, -та́ю, -єш, гл. 1) Чинить, ставить заплаты, починять. Так розбагатіла: пот деру та спину латаю. Ном. № 1595. Церкву обдирає, а коршму латає. Ном. № 11723. 2) Прибивать лати на кровлю. Угор. 8) Бить. Ой, жінко, як начну Сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати! Маркев. 48.
Нада́ний, -а, -е. Способный къ чему, годный для чего. О. 1862. I. 72. (Олельк.).
Насажа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = насаджати.
Призволення, -ня, с. Позволеніе; соизволеніе.
Пробріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. пробреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Провираться, провраться. Чи дворянин він, чи купець, — про те вже не скажу вам, братця, щоб иноді не пробрехаться. Гліб. Хто бреше, той ся пробреше. Чуб. І. 236.  
Роспутний, -а, -е. = роспустний. Роспутне життя в молодості приносить хоробу на старії кості. Ном. № 8786.
Сірай, -рая, м. Одинъ изъ играющихъ въ игру тикало, обязанность его искать спрятанную подъ кѣмъ то изъ сидящихъ игроковъ палочку. КС. 1887. VI. 475.  
Хвалій, -лія, м. Хвалитель.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВАЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.