Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвал

Відвал, -лу, м. Отчаливаніе. Мнж. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВАЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВАЛ"
Змунити, -ню, -ниш, гл. Померкнуть. Сонце то засяє, то змуне. Левч. 113. Сонце майорить між ними (хмарами) — то засяє, то овсі змуне. О. 1862. IX. 62.
Кажнісінький, -а, -е., Ум. отъ кажний. Каждый безъ исключенія.
Квасний, -а, -е. Кислый. Оце вигині квасні, а це — солодкі. Камен. у. квасне́ тісто. Кислое тѣсто, а также небольшое количество тѣста, оставляемаго въ квашнѣ для слѣдующаго раза. Камен. у.
Комперянка, -ки, ж. 1) Стебель картофля. Желех. 2) Вода, въ которой варился картофель. Желех.
Ма́рити, -рю, -риш, гл. Грезить, мечтать. Поетична душа марила. Левиц. Пов. 11.
Остогиднути, -ну, -неш, гл. = остогидіти.
Піяк, -ка, м. 1) = пияк. Г. Барв. 290. 2) мн. Vaccinium uliginosum L. ЗЮЗО. І. 140.
Повтиратися, -раємося, -єтеся, гл. Утереться (о многихъ). Вони швидче повтирались, буцім то і не плакали. Рудч. Ск. І. 180.
Туркіт, -коту, м. Стукъ, шумъ. Желех.
Шпигон, -на, м. = шпиг. Шпигоном — з церкви паламарь. Котл. Ен. IV. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВАЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.