Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відважувати

Відважувати, -жую, -єш, сов. в. відважити, -жу, -жиш, гл. 1) Отвѣшивать, отвѣсить. Відваж соли.бебеха. Дать тумака, отвѣсить ударь. За віщо се він мені бебеха відважив межи плечі? Харьк. 2) — жизнь, життя. Рисковать, рискнуть жизнью. Оддала б тепер Леся душу, аби оборонить од смерти козака, що так щиро одважив за неї свою жизнь. К. ЧР. 173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВАЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВАЖУВАТИ"
Гавза, -зи, об. Гнусливый человѣкъ, гнусливая женщина. Полт.
Зітну́тися, -тнуся, -не́шся, гл. = зтятися. Сам на сам із перевертнем зітнуся. К. ЦН. 244.
Нурка, -ки, ж. зоол. Норка, Mustek lutreola. Вх. Пч. І. 16.  
Півзен, -на, півзень, -ня, м. 1) = півзина. Лубен. у. 2) Въ шутку: сопля. От поправ півзеня під носом! ще-сь не навчив, щоб матір навчати. Св. Л. 202.
Помильне, -ного, с. Плата посланному отъ мили.
Проколюватися, -лююся, -єшся, сов. в. проколо́тися, -люся, -лешся, гл. 1) Прокалываться, проколоться. 2) О зубахъ: прорѣзываться, прорѣзаться. Дитині... проколюються зуби. Ез. V. 183.
Труха, -хи, ж. 1) Измельченное сѣно. Шейк. 2) Кроликъ, Lepus cuniculus. Вх. Пч. ІІ. 6.
Удушшя, -шя, с. Удушье. Лебед. у.
Улоговина, -ни, ж. Впадина, котловина, ложбина.
Штирма нар. Объ ударѣ: пырнувъ, толкнувъ, кольнувъ концемъ (палки и пр.). Він штирма вдарив мене під бороду палицею. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВАЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.