Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відважувати

Відважувати, -жую, -єш, сов. в. відважити, -жу, -жиш, гл. 1) Отвѣшивать, отвѣсить. Відваж соли.бебеха. Дать тумака, отвѣсить ударь. За віщо се він мені бебеха відважив межи плечі? Харьк. 2) — жизнь, життя. Рисковать, рискнуть жизнью. Оддала б тепер Леся душу, аби оборонить од смерти козака, що так щиро одважив за неї свою жизнь. К. ЧР. 173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВАЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВАЖУВАТИ"
Горо́дина 1, -ни, ж. Огородныя овощи. Рудч. Ск. I. 131.
За́лоза, -зи, ж. Железа, гланда. Ум. за́лозка. Ув. залозя́ка.
Кількись нар. Нѣсколько. Минуло кількись часу Г. Барв. 510.
Назуби́ти, -ся. Cм. назублювати, -ся.
Невістонька, -ки и невісточка, -ки, ж. Ум. отъ невістка.
Опаскуджувати, -джую, -єш, сов. в. опаску́дити, -джу, -диш, гл. = обпаскуджувати, обпаскудити. Тяжкими гріхами опаскудив свою душу. Стор. МПр. 26.
Побочина, -ни, ж. Боковая стѣна. Вх. Зн. 50.
Розмерзатися, -заюся, -єшся, сов. в. розмерзтися, -знуся, -нешся, гл. 1) Опаивать, оттаять. До первого грому земля не розмерзається. Ном. № 417. 2) Лопаться, лопнуть отъ мороза, замерзнувъ съ жидкостью. Пляшка з водою стояла в сінях та й розмерзлася. Богод. у.
Уколядувати, -дую, -єш, гл. Заработать пѣніемъ колядокъ.
Шумування, -ня, с. 1) Броженіе. 2) Вспѣненье. К. ХП. 127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВАЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.