Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвертатися

Відвертатися, -таюся, -єшся, сов. в. відвернутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отворачиваться, отворотиться, отвернуться. Горнеться до його серцем, відвертається лицем. Левиц. І. 170. Кривоніс одвернувся до своїх вовхурянців і грізно додав. Стор. МПр. 138. 2) Отлучаться, отлучиться. Нікуди він і не одвертався з пасіки. О. 1861. X. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВЕРТАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВЕРТАТИСЯ"
Безхліб'Я, -б'я, с. Недостатокъ въ хлѣбѣ, безхлѣбье. Одно — безвіддя, друге безхліб'я. АД. І. 117. Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати. АД. І. 118. Ум. безхліб'ячко.
Блавучити, -чу, -чиш, гл. Сидѣть праздно, лѣниться. Желех.
Гілля Ii, -ля, с. соб. Вѣтви. Ой вітер не віє, гілля не колише. Мет. 244. Ой дуб на березу гіллям похилився. Н. п. Ум. гіллячко. Дубок і опустив гіллячко. Грин. І. 148.
Змусити Cм. змушати.
Мартови́к, -ка, м. Родившійся въ мартѣ. Cм. марчук.
Осяти, -ся́ю, -єш, гл. Осіять. Тут разом як осяє їх блискавка, як хрясне грім, мов небо на них упало. Кв.
Підклонити, -ся. Cм. підклоняти, -ся.
Полічити, -чу́, -чиш, гл. 1) Сосчитать. Гроші полічили. Чуб. V. 243. 2) Полѣчить. Три дні полічили, а там сказали, що умер багатир. Рудч. Ск. II. 148.
Прогледіти, -джу, -диш, гл. Проглянуть. Така гущиня, що й прогледіть не можна. Черниг. г.
Рогатина, -ни, ж. 1) Рогатина. Преться як віл на рогатину. Ном. № 13691. 2) Родъ кинжала. Гол. Од. 66. Ум. рогатинка.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВЕРТАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.