Безнемірний, -а, -е. Безмѣрный.
Жаре́ня, -ні, ж. Жаркое. Да заглянув я на три голубочки, да і уб'ю царю на вечерю і на печеню, на жареню.
Запеча́литися, -люся, -лишся, гл. Опечалиться. Вийду я за гай, гляну на свій край, та й зажурюся, запечалюся.
Зап'я́стник, -ка, м. Манжета (шерстяная).
Пастая, -таї, ж. Раст. Lunaria rediviva L.
Побурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Побыть бургомистромъ.
Повиманювати, -нюю, -єш, гл. Выманить (во множ.). Хоч не давай дітям нічого, бо сусідські все повиманюють та повидурюють.
Усякати, -каю, -єш, сов. в. усякнути, -ну, -неш, гл. О жидкости: проходить, пройти (въ землю и пр.). быть всасываемымъ землею.
Хвіст, хвоста, м. 1) Хвостъ. Прив'язали до хвоста коневі. 2) Иногда употребляется для обозначенія домашняго животнаго. І хвоста нема у дворі. Тільки пара хвостів осталось. Та ще й закрутки покручено, — мабуть на всяку тварь, шоб і хвоста в дворі не було. 3) Шлейфъ, хвостъ платья. Не вмієте так вертіти хвостом та крутити головою, як уміє Люцина та Рузя. 4) = нечеть. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ плаз мальчиковъ. 6) мн. хвости = уси. (Cм. ус 3). 7) крутити хво́стом. Хитрить, вилять. Крутить хвостиками. 8) хвоста вкрутити. Сбить спесь. Швидко ми вам хвоста вкрутимо! не довго гордуватимете нами. 9) вибийте собі́ хвіст об тин. Оставьте пожалуйста ваши приставанья? Остальныя знач. Cм. подъ словомъ фіст. Ум. хво́стик, хвостиченько, хвосто́к, хвосто́чок. Кожда лисиця свій хвостик хвалить. Я курочку під пашечку, єї хвосток видко. Копитцем луг пробігає, а хвостиченьком землю замітає. Коточок заховався в куточок, тілько видно хвосточок. Піди, вовчику! — Піди, хвостику! — шутятъ надъ тѣмъ, кто, будучи посланъ, по лѣности посылаетъ за себя другого. Ув. хвостище. хвостя́ка. Здоровенний хвостяка.
Шарпонути, -ну, -неш, гл. Рвануть, дернуть съ силой.
