Глядіти, -жу, -диш, гл.
1) Глядѣть, смотрѣть. Гляди ж, півнику, як прийде лисичка — не одкликайся. — в голові. Искать насѣкомыхъ въ головѣ. Та свекорку годи: в головці гляди.
2) Искать, щупать ища, пробовать, узнавать. Молода сховалася і дружба виходит на двір і глядит молодої, а не може сам найти. Нам уже докучило їсти пшеничний хліб, ідім глядіть житнього. Вгородив свердло в землю, а.... щось за бороду лап. Перемовчав мій батько, тілько боїться тим свердлом більш глядіти (скарба). Глядят короваю, чи спікся.
3) Слѣдить, обращать вниманіе. Коли кінь не глядить дороги, то гляди ти! Чом не глядиш? Гляди себе, то й буде з тебе.
4) Беречь, присматривать. Я її розуму навчала і добра її гляділа.
5) Соблюдать. Та ти б не глядів празника та поїхав би у поле орати. Треба глядіти п'ятниці і середи.
Діву́ха, -хи, ж. = Дівуля. Купила Олена сережечки зелені: як уділа у вуха — славна була дівуха.
Задкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Идти задомъ, пятиться. Дивлюсь: задкує-задкує — та в двері. 2) Идти сзади, слѣдовать. Іде султан; за ним наші задкують небоги.
Залюдня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. залю́днити, -ню, -ниш, гл. Заселять, заселить.
Купайлочко, -ка, м. Ум. отъ купайло.
Мажчи́р, -ра, м. = мужчир.
Міду́шиця, -ці, ж. Раст. Salvio glutinosa.
Пообгороджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Обгородиться (о многихъ).
Розбещений, -а, -е. Распущенный, разбалованный.
Розсвітити, -чу, -тиш, гл. Разжечь, заставить ярко горѣть. Запали в печі!... От вона розсвітила. Розсвітив йому свічку, аж з очей іскри летять.
