Вимова, -ви, ж.
1) Выговоръ, произношеніе.
2) Обусловленное договоромъ добавочное вознагражденіе. Вимова така: окромі грошей, одежа й харч.
3) Отговорка. Ум. вимовка. Ти береш тридцять рублів, а вимовна яка есть у тебе? Хоч свита або що?
Горщі́вка, -ки, ж. Желтоватая глина, идущая на выдѣлку горшковъ.
Коротконогий, -а, -е. Съ короткими ногами.
Куток, -тка, ж.
1) Уголъ внутренній. Душі грішників пищать, як курчата, та ховаються по всіх кутках. Я оступилась та й сіла в кутку.
2) Часть, сторона (села). Ой вечеряй, моя мати, коли наварила, а я піду на той куток, де дівчина мила. Одна вулиця на однім кутку співала одну пісню, а десь дамко друга й третя. Ум. куточок.
Ле́стками підійти́. Лестью добиваться, льстить. Ум. ле́стівочки. Як узяли лестівочками підходить.
Мусульма́нський, -а, -е. Мусульманскій. Гареми мусульманські.
Непорухомо нар. = нерухомо.
Позминати, -на́ю, -єш, гл. Смять (во множествѣ). Діти... подушки позмикали.
Понаучувати, -чую, -єш, гл. = понавчати. Як гарно Богу їх молитися понаучував.
Рядний, -а, -е. Аккуратный, хозяйственный. Сама єм ся дивували, яшм била рядна: єдном мала телятище, і то єм не загнала.
