Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбузувати

Відбузувати, -зую, -єш, гл. Отколотить, отдуть. Одбузує чоловік жінку. О. 1862. І. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБУЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБУЗУВАТИ"
Вигнання, -ня, с. Изгнаніе. Левч. 50.
Зда́ний, -а, -е. = здатний. Желех.
Зіпну́ти, -ся. Cм. зіп'ясти, -ся.
Їдениця, -ці, ж. = єдиниця. Ой була я у батенька та їдною їденицею. Грин. III. 681.
Маля́рня, -ні, ж. Мастерская живописца.
Неприязно нар. Непріязненно, недружелюбно.
Примуляти, -ляю, -єш, гл. Нажать, надавить.
Проциндрювати, -рюю, -єш, сов. в. проци́ндрити, -рю, -риш, гл. Проматывать, промотать, спустить. Грошей вчора він проциндрив шось не трохи. А.-Арт. (О. 1861. III).
Разкувати, -ку́ю, -єш, гл. = разувати. Желех.
Тулубець, -бця, м. 1) Ум. отъ тулуб. 2) Внѣшняя оболочка, покровъ. Кавун щось вигризло, тільки тулубець остався. Лебед. у. Аж там лежить жаб'ячий тулубець. Рудч. Ск. II. 103.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБУЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.