Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбувати

Відбувати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбути, -буду, -деш, гл. 1) Отбывать, отбыть, исполнять, исполнить (повинность), отрабатывать, отработать. Проханий кусок горло дере, бо тяжко його відбути. Ном. Як заробив, так і відбудеш. Ном. № 707
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБУВАТИ"
Басисько, -ка, м. Ув. отъ бас.
Випестувати, -тую, -єш, гл. = випестити. К. ЧР. 218.
Зата́кати, -каю, -єш, гл. Начать поддакивать.
Переквилити, -лю́, -лиш, гл. Перестать квилити.
Позлигувати, -гую, -єш, гл. То-же, что и злигати, но о многихъ.
Потяганка, -ки, ж. Женская крытая шуба. Черниг. у.
Провередувати, -ду́ю, -єш, гл. Прокапризничать, прихотничать извѣстное врамя.
Проверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко прокричать.
Узміжок, -жку, м. Окраина межи. Черн. г.
Шваєчка, -ки, ж. Ум. отъ швайка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.