Гарчати, -чу, -чиш, гл.
1) Ворчать. Собака гарчить. Чия б гарчала, а твоя б мовчала.
2) = гарикати.
За́пко нар. Страшно, жутко. У лісі так запко.
Затве́рднути, -ну, -неш, гл. = затвердіти. Затвердло поле й не вореш.
Кокошитися, -шуся, -шишся, гл. Важничать, пѣтушиться.
Маму́н, -на, м. Злой духъ, уводящій женщинъ, морочащій людей и пр.
Позагострювати, -рюю, -єш, гл. Заострить (во множествѣ).
Просинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. просну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Просыпаться, проснуться. Так уже не просиналася до світу.
Ухи, ухів, мн. Вздохи, оханье. Справляє сердега ухи да охи. Ухибити, блю, биш, гл. 1) Дать промахъ, промахнутися. 2) Взять часть; взять часть незамѣтно, украдкой. Можна і від карасину ухибить грошей на сіль, добренько поторгувавши сь (за керосин), або менше взявши. І я бачив той хворост у дворі в К., але щоб К. міг той хворост як небудь перенести або ухибить, то він того зробить не міг. Таки, признатися, з мірку жита в старого вхибила (нишком). 3) Потерять. Ой кого я та й любила, того-м ухибила.
Шмаровоз, -воза, м.
1) Подмазывающій колеса, а затѣмъ и всякій, имѣющій много дѣла съ возами, выпачканный постоянно въ смолу, много ѣздящій, напр. занимающійся извозомъ.
2) Грязно одѣтый человѣкъ. Пішли парубки, лишень шапки видко, лишилися шмаровози — подивитися гидко.
Шутка II, -ки, ж. 1) Ягненокъ. Отъ слова шутий. 2) Пушистая сережка вербы, а также и покрытая такими сережками вѣтка.
