Гайдук, -ка, м. Высокорослый служитель; солдатъ надворной стражи. Ой вивійти, отамани, панськії гайдуки. Ой крикнув царь на свої гайдуки: «Возьміть Байду добре в руки!» 2) Особаго рода танецъ. 3) гайдука садити, ударити. Танцевать въ присядку. ударила б гайдука, та боюся мужика. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. 4) Ніс гайдука скаче. Выраженіе для указанія чьего-нибудь страшнаго аппетита, усиленной работы челюстями. Лупить (= їсть), аж ніс гайдука скаче, — танцює. Ум. гайдучок. Ув. гайдучище.
Глистник, -ка, м.
1) Цытварное сѣмя, сѣмя Раст. Artemisia Sieberi Bess или Artemisia vahliana Kostel.
2) Раст. Solanum Dulcamara L.
Завзя́тість, -тости, ж. Отвага, стойкость въ преслѣдованіи цѣли, упорство, ожесточеніе, злоба. Воєнна буря закрутила, латинське серце замутила, завзятість всякого бере. Завзятістю сповняє Україну. В завзятості страшний. Господарство своє позаводили вони не так доглядом, як завзятістю. Їх усяке боїться, чи сусіда, чи наймит; з убогого вони уміють здерти своєю запомогою і з поденника викрутять останню краплю поту.
Мо́сір, -ру, ж. Солонка, сдѣланная изъ цѣльнаго куска дерева.
Проторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Прогромыхать. Хутко проторохтіли вулицями.
Рибарь, -ря́, м. = рибалка. Сам Бог призвав рибарів на апостолів.
Ризник, -ка, м.
1) Ризничій, хранитель ризницы.
2) Шьющій церковныя облаченія.
Скринечка, -ки, ж. Ум. отъ скриня.
Тютюнничка, -ки, ж. Жена тютюнника.
Швандрикати, -каю, -єш, гл. Говорить на непонятномъ языкѣ. По німецки швандрикат.
