Гра́мотка, -ки, ж. Письмо. Ой напишу я грамотку, пошлю післоньки до батенька.
Зака́лець, -льця, м. Ум. отъ зака́л.
К пред. Къ. Съ дат. падежемъ обозначаетъ: а) указаніе мѣста или предмета, къ которому направляется дѣйствіе. Іде к лісу. Ну тебе к бісу! б) опредѣленіе времени, къ которому близится дѣйствіе. Сподівайся мене, серденятко моє, ой к перині Пречистім; як не буду я к первій Пречистій, сподівайся к Миколі. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька. Переходить въ нѣкоторыхъ случаяхъ в ґ. Если предыдущее оканчивается, а слѣдующее за к (ґ) слово начинается согласной, то слогъ принимаетъ предъ собою і: ідуть ік лісу; часто то-же бываетъ и для пополненія стиха. Вообще же к (ґ) употребляется не часто (вмѣсто него употребляется до) и преимущественно въ указанномъ опредѣленіи времени и въ бранныхъ выраженіяхъ. Іди к нечистій матері! Туди к лихій годині! и пр.
Кісся, -ся, с. Рукоятка у косы, косовище.
Ма́тюнка, -ки, ж. = матінка. А донечки хустки на піл, матінці до ніг.
Наворо́чувати, -чую, -єш, гл. = навертати.
Некрут, -та, м. Рекрутъ. Сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути. А Оникій нехай здоров буде, бо я учора заплакала за його, як почула, що у некрути братимуть. По над садом зелененьким доріжка лежала, молодая туди пані некрут виряжала. Ум. некрутик. Сидя, леже некрутики в кованих кайданах.
Посестриця, -ці, ж. = посестра. Якусь собі, бировику, посестрицю вибрав?
Приплюскнути, -ну, -неш, гл. Зачахнуть, недоразвиться (о зернѣ).
Чортя, -тяти, с. = чортеня. Вибігло чортя і озирається.
