Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

припутина

Припутина, -ни, ж. Временная подпорка къ стропиламъ для удержанія ихъ въ вертикальномъ положеніи. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 435.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПУТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПУТИНА"
Гвор, -ра, м. Клинья въ штанахъ. Гол. Од. 66.
Ґузу́лька, -ки, ж. Ум. отъ ґузуля.
Запле́нтати, -та́ю, -єш, гл. Заплести, заболтать. Щось таке заплентав, що й не розбереш.
Знущатися, -щаюся, -єшся, гл. Издѣваться. Що уже не робили, як з неї не знущались. Рудч. Ск. II. 55. Слуги знущались із його. Єв. Мр. XIV. 65.
Контракт, -ту, м. Контракть. Ніхто з Богом контракту не брав. Ном. № 36.
Мідя́к, -ка, м. Мѣдная монета. Сим. 208.
Олійничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ олійниця. 2) Жена олійника.
Помаячити, -чу, -чиш, гл. = поманячити.
Пороспікати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и роспекти́, но во множествѣ.
Чернеччина, -ни, ж. = чернещина. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПУТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.