Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

припутина

Припутина, -ни, ж. Временная подпорка къ стропиламъ для удержанія ихъ въ вертикальномъ положеніи. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 435.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПУТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПУТИНА"
Горе́л, -рла́, м. = Орел.
Жі́ночка, -ки, ж. Ум. отъ жінка.
Засци́ка, -ки, об. Обмоченный уриной.
Обп'ясти, -ся. Cм. обпинати, -ся.
Пінявий, -а, -е. Пѣнистый.
Побережанин, -на, м. Житель побережья. КС. 1885. XI. 538.
Поскребти, -бу, -бе́ш, гл. Поскресть.
Ростопирювати, -рюю, -єш, сов. в. ростопи́рвти, -рю, -риш, гл. Растопыривать, растопырить. Ном. № 9265.
Свирко́вий, -а, -е. Изъ сви́рки. Свирко́ве де́рево = Сви́рка. ЗЮЗО. І. 131.
Чорнотроп, -пу, м. Путь, дорога по черной землѣ, не по снѣгу, безснѣжный путь. Зайця тепер чорнотропом не піймаєш, як би сніг — друге б діло. Харьк. у. Тоді був чорнотроп — снігу вже не було. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПУТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.