Вигубляти, -ля́ю, -єш, гл. = вигублювати.
Загорі́лець, -льця, м. Фанатикъ.
Лавочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ лава.
2) Дощечка, по которой вползаютъ въ улей пчелы.
Пиряти, -ря́ю, -єш, гл. Ѣздить, сильно гоня лошадь. Побачив же він (мертв'як) мою коняку, як сів на неї, — вже він нею пиряв-пиряв, пиряв-пиряв, аж як став, так вона і репнула.
Підпалак, -ка, м. Перепелъ.
Повалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Повалиться, свалиться, упасть. Як брат пива да й напився, по конику повалився. У свого кума Хмельницького дорогого напитку напився, у його долі спать повалився. У ніженьки повалилась. А то я як черкну його ножем по горлу, то він так і поваливсь.
Попити I, -плю, -пиш, гл. = попувати. Навчит біда попити, коли нема що в губу вложити.
Пророчий, -а, -е. Пророческій. Виявив забуту нашу правду своїм пророчим словом. Ти проспівав на всю Україну свої думи пророчі.
Прямувати, -мую, -єш, гл. 1) Идти напрямикъ. Ні направо, ні наліво світ ніколи не звертає, а так собі наперед усе й прямує. 2) Направляться. Товариство на Січ прямувало. 3) Клониться. Куди воно йдеться і до чого воно прямує?
Тетерець, -рця, м. = тетервак.
