Бурлацький, -а, -е. Принадлежащій бурлаці, къ нему относящійся, свойственный ему. Молодий бурлацький син. Ніхто не заплаче по білому тілу по бурлацькому. бурлацьке сонце. Луна, — шутливое названіе, данное потому, что бурлакам часто приходится ходить ночью, скрываясь. бурлацький отче-наш. Шутливая молитва, въ которой просятъ избавленія отъ разныхъ бѣдъ жизни бурлак.
Доріка́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. дорікну́ти, -ну́, -не́ш, сов. в. дорікти́, -речу́, -че́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. З світу Божого жене, дорікає, що я батькова дочка. Дорік парубок гірко. Мені за вас люде дорікають. А вороги, мог буяють, гірким докором дорікають. «Катре!» — дорікнула мати.
Мурави́й, -вия́, м. Муравей. Муравиї обточат.
Наві́двечір нар. Передъ вечеромъ.
Нещасниця, -ці, ж. Несчастная женщина. Ой де ж наша нещасниця, що до нас немає? Ум. нещасничка. Моя й дочко, моя й нещасничко!
Окаряч нар. Разставя ноги. А пані ходе по базарю окаряч.
Повновидий, -а, -е. Круглолицый, полнолицый. Чоловік плечистий, русявий, повновидий. Андрійко був у мене повновидий, ясноокий, кучерявий. Місяць... був би повновидий.
Порозруйновувати, -вую, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
Рознести, -ся. Cм. розносити, -ся.
Самоприсуд, -ду, м. Право собственнаго суда, самоуправленіе. Під самоприсудом козацьким жити.
