Балювання, -ня, с. = балування.
Бреньчати, -чу, -чиш, гл. = бриньчати.
Васький, -а, -е. Вашъ. Ваські звичаї не такі, як наські.
Гаїти, -ся, гаю, -ся, -єш, -ся, гл. 1) = гаяти, -ся. 2) гаїти. Занимать попусту мѣсто.
Забо́йство, -ва, с. Убійство. За ним злий діявол ходить, на гріх, на блуд, на забойство призводить.
Неприкаяний, -а, -е. 1) Нераскаявшійся. Зробивсь великим грішником та з журби по грошах і вмер без причастя неприкаяний.
2) Окаянный, отчужденный отъ людей, не находящій себѣ мѣста. Доле ж моя неприкаяна.
Позатверджувати, -джую, -єш, гл. Утвердить (во множествѣ).
Половник, -ка, м.
1) Закромъ для мякины.
2) Родъ хлѣва для мякины и пр. — иногда какъ часть клуни, иногда отдѣльно. Въ Галиціи хлѣвъ, гдѣ зимой стоитъ овцы и телята.
Славетник, -ка, м.
1) Славный, прославленный человѣкъ. Чому славетникам, тим шейхам, тим емирам так, як йому, Бог жизні не являвся?
2) Въ прежнее время: мѣщанинъ. Нема її в славетників-міщан. Наші крамарі-славетники.
Тютюняка, -ки, м. Ув. отъ тютюн. Табачище.
