Відпалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відпалитися, -люся, -лишся, гл. При степномъ пожарѣ поджигать траву, чтобы вызвать встрѣчный пожаръ и такимъ образомъ прекратить дальнѣйшее распространеніе пламени.
Дякі́вна, -ни, ж. Дочь дьячка.
Затя́жець, -жця, м. Завербованный въ войско, участникъ вольнаго военнаго отряда, — напр. такъ называли гайдамаковъ.
Зімлість, -лости, ж. Обморокъ, слабость тѣлесная.
Повісемце, -ця, с. Ум. отъ повісмо.
Почерпати, -па́ю, -єш, гл. Черпать нѣкоторое время.
Притиск, -ку, м. 1) Прижиманіе? натискъ? Бери мене, бо я подорожня; а з притиском, бо я сирота; а скоро, бо додому йду. (Загадка: душа). У нас як б'ють, то з притиска та з відваги. 2) Удареніе. Це слово він сказав з притиском. Говорить було Тарас Яровий з притиском.
Скепка, -ки, ж. = скіпка.
Стопленє, -ня, с. Плавка, расплавка.
Чолов'яга, -ги, м. Человѣкъ. Еней правдивий чолов'яга. Що скаже, те й зробить: удача міцна в чолов'яги. Так видно собі чолов'яга, а може і пан.
