Доку́ди нар. = доки.
Закоси́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закоси́читися, -чуся, -чишся, гл. Украшать, украсить, убирать, убрать себѣ голову или головной уборъ цвѣтами. То же, что и заквітча́тися. Закосичилася дівка. Иногда прилагается и къ другимъ украшеніямъ головы, могущимъ играть роль цвѣтовъ. Ой упала зоря з неба, та й розсипалася, а Марця ю позбірала, закосичилася. Значитъ также и вообще украшаться, украситься цвѣтами. Напр. гуцулы говорятъ, что весною полони́на закоси́читься, т. е. покроется цвѣтами.
Злущити Cм. злущувати.
Ладусеньки, ладу́сики, ладусі, ж. Ум. отъ ладки.
Міни́ти, -ню́, -ниш, гл. Мѣнять, промѣнивать. Що ж ти нам міниш, красная панно? — Єдному міна — шовкова хустка, другому міна — золотий перстень, третьому міна — сама молода.
Плестися, -туся, -те́шся, гл.
1) Плестись. Як густо сей личак плівся.
2) Заплетаться: Згадай мене, ненько, в суботу пізненько, як дівчата помиються й плетуться дрібненько.
Постягати, -га́ю, -єш, гл. То-же, что и стягти, но во множествѣ. Назад руки постягала, під хана погнала.
Прислухати, -ха́ю, -єш, гл. = прислухатися. Ішла дівчина та гукаючи, аж два двори та минаючи, до третього прислухаючи. Дивиться, як ходять, прислухає, як гомонять.
Сітнити, -тню, -ниш, гл. О дождѣ: накрапывать, моросить.
Сходитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Сходиться. Ей, миряне, шевці, кравці, крамарі, шапарі, сходіться ради послухати, табаки понюхати. 2) Сходиться, соединяться взаимно. Земля сходиться з небом.
