Викладний, -а, -е. Понятный, ясный (о языкѣ).
Доко́рище, -ща, с. Упреки, укоры. От як опізниться прийти, то вже й єсть йому докорище од батька. Як зачнуть: ти до гульні проворний, а до роботи так ні. Та всяко, всяко.
Засо́льщик, -ка, м. Занимающійся соленіемъ рыбы на заводахъ.
Зрозумілий, -а, -е. Понятный.
Костьольний, -а, -е. = костельний.
Насуплювати, -плюю, -єш, сов. в. насупити, -плю, -пиш, гл. Нахмуривать, нахмурить. Насупити брови. І Данило инший став, як одружився: вже не насуплені чорні брови і на устах ласкавий усміх. Насупило, — аж світу Божого не видно.
Осварюватися, -рююся, -єшся, гл. Огрызаться. Я його сварю, а він ще й осварюється.
Подовбатися, -ба́юся, -єшся, гл. Поковырять; покопаться. Подовбавсь ще раз у кишені, тягне карбованця.
Статніти, -ні́ю, -єш, гл. = статкувати. Тобі вже час статніти, а ти все гуляєш.
Табачок, -чку, м. Ум. отъ табак.
