Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жаль I

Жаль I, -лю, м. 1) Скорбь, горе, горесть. Ой настала жаль туга да по всій Україні. К. ЧР. 20. Такий уже сум мене візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. МВ. І. 8. Ой тепер наше Запорожжя у великому жалю. Н. п. Піду до річеньки, з жалю утоплюся. Мет. 17. жа́лю завдава́ти, завда́ти, нароби́ти, начини́ти, жаль чини́ти, роби́ти. Причинять, причинить скорбь, печаль, горе. Тепер мене покидаєш, серцю жалю завдаваєш. Мет. 15. Як я тебе в військо дам, собі жалю я завдам. Макс. (1849), 96. Ой Галю, Галю, не роби жалю! Мет. 84. Молодії да козаченьки да жалю начинили. Лукаш. 68. 2) Жалость, состраданіе, сожалѣніе. І до мого горя ти жалю не маєш. Котл. Н. Полт. Ти не маєш жалю до рідної своєї дитини. Шевч. 293. Панська ляхівська сокира без жалю облупила, обголила милі гори нашої України. Левиц. І. 203. жаль бере, взяв, обня́в. Охватила скорбь, жалость, сожалѣніе. Бере живий жаль, як згадаєш старовину. Ном. № 680. Взяв її жаль, як почула вона, що Ганна плаче. Левиц. І. Візьме матір жаль, вона й пошле останні гроші (синові). Левиц. І. 68. жалю́ по кісілю́! Пустяки! не стоитъ жалѣть. Ном. Ум. жальок. Ой ішов я лісом темненьким, надибав мене жальок тяженький. Гол. І. 295.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ I"
Гець меж. 1) = гоц. Вона вже вбралась, да стала така дуже хороша; а він і каже:. «гець-гець, тепер ходи в танець». Рудч. Ск. II. 63. 2) Восклицаніе, натравливающее собакъ, тоже, что и гаць-го-га, кусі. Kolb. I. 65.
Грязь, -зі́, ж. Грязь. В-осени ложка води, а дві грязі. Ном. № 13612.
Гу́бці, -бець, ж. мн. Губки. Мандзейко, душейко, дай же ми губці. Гол. II. 484.
Дни́ти, дню, дниш, гл. Вставлять дно. Сумск. у. Як би той бондарь, що торік днив. Могилев. у.
Жартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шутить. З Богом нічого жартувати. Ном. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине. Шевч. 65. 2) Проявлять любовныя ласки. Жартувала дівчина до зорі, поки стало видно вже на дворі: «Іди, іди, козаченьку, додому, не хвалися, серденько, нікому. Н. п. Коли любиш — люби дуже, а не любиш — не жартуй же! Мет. 69. Стала вона ночувать коло його, він давай з нею жартувать. Рудч. Ск. І. 211.
Кобець, -бця, м. = кібець. Страхопуда гріх драти, бо він за курами тягне — кобил б'є. Чуб. І. 60.
Ковбасянка, -ки, ж. Кишка для колбасъ.
Позрізувати, -зую, -єш, гл. Срѣзать (во множествѣ). Баба маківки позрізувала. Грин. II. 86.
Полапки нар. Ощупью. Поночі, так я полапки вибірала. Пирят. у. Удень вони як серед ночі ходять, і полапки гмукають о полудні. К. Іов. 12.
Хліб'я, -б'яти, с. = хлібеня. Зосталося одно хліб'я, — на сьогодні стане. Лохв. у. Візьми пару хліб'ят на дорогу. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛЬ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.