Випадок, -дку, м. Случай. пішло на випадок. Пошло на бѣду. ви́падком випасти. а) Случиться. Випадком випало дуже добре. б) Пойти прахомъ. А щоб йому випадком випало. Як беруть з нас гроші (дурно), так випадком і випадуть. ви́падком. Случайно.
Грушко́вий, -а, -е. Грушевый. Та й на мою головоньку білий цвіт упав вишневий, черешневий годовочку, яблучковий, грушковий на головочку.
Джоґа́н, -на, м. Палка съ желѣзнымъ наконечникомъ, употребляющаяся при бѣганіи на нартах (родъ коньковъ).
Запи́катися Cм. запикуватися.
Зновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. знови́ти, -влю́, -виш, гл. Возобновлять, возобновить.
Мозольо́вий, -а, -е. Заработанный тяжелымъ трудомъ. Щирая праця мозольованая.
Намо́вонька, -ки, Ум. отъ намо́ва.
Обрітення, -ня, с. Праздникъ Обрѣтенія главы Іоанна Крестителя (24 февраля). На Обрітення обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів.
Салган, -на, м. Бойня для скота вмѣстѣ съ салотопней.
Серце, -ця, с.
1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Від серця до Бога навпростець дорога. Від серця до неба шляху не треба. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? серцем нудити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. на тще серце. Натощакъ.
2) Гнѣвъ. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Трохи з серця не сказивсь. з серця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Cм. з-серця. серця додати. Еще болѣе разсердить.
3) Штифтъ въ замкѣ.
4) Языкъ въ колоколѣ.
5) Сердцевина дерева.
6) Полипъ, медуза.
7) — земне. Родъ трюфелей. винюхав би земне серце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Ум. серденько, сердечко, серденя, серденятко, серденяточко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться.
