Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жалнощі

Жа́лнощі, -щей и -щів, ж. мн. лощі. Жалнощі узяли його. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 473.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛНОЩІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛНОЩІ"
Ду́бонька, -ки, ж. = дубочка.
Здви́гувати, -гую, -єш, гл. = здвигати. Брати тільки плечима здвигують. Рудч. Ск. ІІ. 102.
Канчук, -ка, м. Плеть, нагайка. Знайшли його повішеного за ноги й зашмагованого канчуками. Стор. МПр. 96. Під'їжджає пан оконом, канчук роспускає. Н. п.
Ля́снути Cм. ляскати.
Момотли́вий, -а, -е. Неясно, нечисто выговаривающій. Гол. II. 732.
Незнарошно нар. Безъ умысла, ненарочно.
Опона, -ни, ж. Пологъ, занавѣсь. Панни заслонили опонами та килимами піч. Левиц. І. 188.
Перехресниця, -ці, ж. Часть самотоки. (Cм.). Шух. І. 150.
Полоти, -лю́, -леш, гл. Полоть. Полю я конопельки дрібні зелененькі. Чуб. V. 282.
Таралишник, -ка, м. Раст. Gentiana cruciata L. Анн. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛНОЩІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.