Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жало

Жа́ло́, -ла, с. 1) Жало насѣкомаго, языкъ у змѣй. І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли. Котл. Ен. 2) Остріе иголки. 3) Лезвее ножа, топора, косы. Сим. 24. Я різонув, дак жало так і завернулось. Ум. жа́льце́.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 473.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛО"
Бахтарма, -ми, ж. Изнанка кожи.
Борознюк, -ка, м. = борозняк. Желех.
Видивитися Cм. видивлятися.
Вижимати, -маю, -єш, сов. в. вижати, -жму, -меш, гл. Як треба, то хоч у щимки голову положи, то нічого не вижмеш. Ном. № 10049.
Жальце́, -ця́, с. Ум. отъ жало.
Завини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Задолжать. А цибулька ся не вродила, а я довжок завинила. Чуб. V. 1095. Завинив я йому тридцять карбованців. Камен. у. 2) Провиниться. А що ж бо я кому завинила, за що ж мене ала доля побила? Гол. І. 358.
Зли́нка, -ки, ж. Раст. Erigeron canadensis. ЗЮЗО. І. 121.
Плюйко, -ка, м. Любящій плевать.
Тернь, -ня, м. = терен. В мене очка чорненькії як тернь на галузі. Гол. II. 312.
Чесальний, -а, -е. Служащій для чесанія. чесальна щітка. Щетка для очистки пеньки. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.