Тлумачення / значення слова "ЖАЛКУВАТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

жалкувати

Жалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Сожалѣть, жалѣть. Возьми, а то будеш послі жалкувати. ЗОЮР. II. 45. Дав я тебе до школи, та й жалкую: між панськими дітьми і ти, бачу, нахапався панського духу. Левиц. І. 252. 2) — за ким, чим. Оплакивать кого, что, сожалѣть о потерѣ кого, чего. Вона жалкує ще й досі за змієм. Рудч. Ск. І. 129. І що то жалкували за ним і хазяїн, і всі! А що вже дівчата, так і міри нема. Кв. 287. 3) — на кого. Пенять, сѣтовать на кого. Живи ж, доню, в свою волю, так, як полюбила, не жалкуй на свою матку, що тебе згубила. Мет. 12. Не жалкуй, куме, на Бога: од квасу діти померли. Ном. № 933. 4) Жалѣть, беречь. Свого доброго та не жалкувать. Ном. № 10779.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 473.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛКУВАТИ"

Сховати оригінал сторінки

Галайкуватий, -а, -е. Крикливый, болтливый. Желех.

повністю...

Дрі́мки, -ків, мн. Дремота. Соньки-дрімки в головоньки. Мил. 36.

повністю...

Дя́дьо, -дя, м. 1) Дядя (дѣтск.). О. 1862. IX. 119. 2) Отецъ. Желех.

повністю...

Знову нар. = знов. Ном. № 12010. Знову закипіло сине море; вздовж байдака знову похожає пан отаман. Шевч. 50.

повністю...

Зюзник, -ка, м. Раст. Lycopus europaeus L. ЗЮЗО. I. 127.

повністю...

Їхатоньки гл. ум. отъ ї́хати. Марисини три брати коники сідлают, гдесь їхатойки мают. Н. п.

повністю...

Пукти, -кну, -неш, гл. = пукнути. Пукла шибка. Камен. у. Пукли обручі на бочці. Чуб. II. 89.

повністю...

Срібляник, -ка, м. Богачъ. Там пили три ляхи, дуки-срібляники. ЗОЮР. І. 201.

повністю...

Харки-макогоники, м. мн. Вздоръ, чепуха. Харки-макогоники плете. Подольск. г.

повністю...

Шепоти, -тів, м. 1) Пришептываніе. 2) Ябедничество, наушничество.

повністю...