Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жалкувати

Жалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Сожалѣть, жалѣть. Возьми, а то будеш послі жалкувати. ЗОЮР. II. 45. Дав я тебе до школи, та й жалкую: між панськими дітьми і ти, бачу, нахапався панського духу. Левиц. І. 252. 2)за ким, чим. Оплакивать кого, что, сожалѣть о потерѣ кого, чего. Вона жалкує ще й досі за змієм. Рудч. Ск. І. 129. І що то жалкували за ним і хазяїн, і всі! А що вже дівчата, так і міри нема. Кв. 287. 3) — на кого. Пенять, сѣтовать на кого. Живи ж, доню, в свою волю, так, як полюбила, не жалкуй на свою матку, що тебе згубила. Мет. 12. Не жалкуй, куме, на Бога: од квасу діти померли. Ном. № 933. 4) Жалѣть, беречь. Свого доброго та не жалкувать. Ном. № 10779.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 473.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛКУВАТИ"
Дебелува́стий, дебелува́тий, -а, -е.  = Дебелькува́тий.
Дітва́ччя, -чя, с. соб. Подростки, дѣтвора. Вх. Зн. 15.
Лотоки́, -ків, м. мн. При водяной мельницѣ: каналъ, по которому течетъ вода, мельничный лотокъ. Не спиниш, мов воду з лотоків. Ном. № 13884.
Ме́дяни́й, -а, -е. Медовый. В нас ріки медянії, в нас верби грушки родять. Чуб. V. 335.
Немощний, -а, -е. Немощный, безсильный. Нападав її якийсь гнів немошний. МВ. (О. 1862. І. 100). Думки... підрізують немощну силу. Мир. Пов. І. 27. І немощну мою душу за світ посилаю. Шевч. 263. Руки у нас немощні уже... не працюють, як колись. Г. Барв. 502.
Обнизувати, -зую, -єш, сов. в. обнизати, -жу, -жеш, гл. Унизывать, унизать. Усі груди так і обнизала намистом з червінцями. Кіев. г.
Остербати, -баю, -єш, гл. Окрѣпнуть (послѣ болѣзни), выздоровѣть. Мкр. Г. 22. Хоч остербало, та плаче, як на річку гляне. Мкр. Н. 6. Не журись, молодичко, воно (дитина) остербає, то й будуть люде. Кобел. у.
Пікинер, пікинір, -ра, м. Пикинеръ. КС. 1899. ХП. 301. А в пікинери вербували, та теж охочих. Шевч. 591. Ой як би нам славних запорожців в пікинери забрати. Грин. III. 601.
Сімдесяток, -тку, м. Семьдесятъ. Він таки вже й старенький був, було йому годів сімдесяток. СХО. VIII. 314.
Швиргати, -га́ю, -єш, гл. Швырять. Швиргає з неба лід шматками. К. Псал. 325.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.