Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жалісливий и жалісний 2

Жалісли́вий И Жа́лісний 2, -а, -е. 1) Сострадательный, сердобольный. Матусенька жаліслива добре пестувала мене. Кв. 159. Оком жалісним на них дивитись стали. К. Псалт. 247. 2) Жалобный, грустный. Жалісливі пісні. КС. 1882. X. 185. 3) Возбуждающій сожалѣніе, достойный сожалѣнія. (Іродови воїни) діти стинали, ні жодному не пробачали. Жалостнії матки плачуть. Чуб. ІІІ. 374.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛІСЛИВИЙ И ЖАЛІСНИЙ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛІСЛИВИЙ И ЖАЛІСНИЙ 2"
Закипі́лий, -а, -е. 1) Закипѣвшій. 2)кро́в'ю. Покрытый запекшейся кровью. Кров'ю закипілий. Хата. XXI.
Іговка, -ки, ж. = ігва. Вх. Лем. 421.
Кашник, -ка, м. Горшокъ для каши. Наставила кашник з водою. Кв. Ум. кашничок. Мнж. Ск. 181.
Коч, -ча, м. Родъ фаэтона, коляски. Із коча пан мій вилізає і посила за молодим. Шевч. 515.
Москалю́га, -ги, м. Ув. отъ москаль.
Розложити, -жу, -жиш, гл. = роскласти. Розложили середу двора огонь. Кв. І. 1.08.
Самець, -мця, м. 1) Самецъ. Чуб. V. 317. 2) Раст. Aster amelius. Вх. Пч. II. 29.
Убожати, -жаю, -єш, гл. Бѣднѣть.
Хвус, -су, м. = гуща. Вдова здибала в фляшці трошки оливи, але не хтіла дати, бо казала, що то вже хвус. Гн. І. 94.
Ширше нар. Сравн. степ. отъ широко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛІСЛИВИЙ И ЖАЛІСНИЙ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.