Вибиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вибитися, -б'юся, -єшся, гл. Выбиваться, выбиться, пробиваться, пробиться. Звіри вже вибились, прибігли. Я тобою з війська виб'юсь, з мурів — силою твоєю. Молода, зелена та пахуча травиця з-під землі вибивалася. — з сили, мочі. Выбиться изъ силъ. Коняка вибилась із мочі.
Княгівна, -ни, ж. Вмѣсто общераспространеннаго князівна встрѣчено у Стороженка: Ольгерда Гедеминовича, нарожденного од тверської княгівни Уляни.
Лушпа́к, -ка, м. = лушпайка.
Побратимство, -ва, с. Братство, дружба. Може ви чували коли небудь про побратимство? Де вже не чували? Се наш, січовий звичай; як не одрізняй себе од миру, а все чоловікові хочеться до кого небудь прихилитись; нема рідного брата, так шукає названого; от побратаються да й живуть довіку укупі, як риба з водою.
Повищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Повизжать.
Подяка, -ки, ж. Благодарность.
Покрутити, -чу́, -тиш, гл.
1) Покрутить, повертѣть. А чорт тоді покрутив головою і каже: таки і я тебе покалічив.
2) Исковеркать. Щоб тобі покрутило.
Починати, -на́ю, -єш, сов. в. почати, -чну, -не́ш, гл.
1) Начинать, начать. Я не знаю, що мені робити, що мені почати. Тогді козаки як діти не гаразд починали, по дві штуки гармат набірали.
2) = починатися.
Ратай, -тая, м. Пахарь.
Табурка, -ки, ж. Верхъ телѣжный, будка, волочокъ. У простий віз він тепер уже й не сяде, а дай йому візок да ще й з табуркою, шоб сонце йому не пекло у пику, або дощ не лив у потилицю.
