Відломлювати, -люю, -єш, сов. в. відломити, -млю, -миш, гл. Отламывать, отломить.
Відьомський, -а, -е. Свойственный, относящійся къ вѣдьмѣ. І зараз в горщичок наклали відьомських всяких розних трав.
В'ятер, -ра, в'ятір, -ра, м. = ятір. Ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами. Люде в'ятірі просушували.
Гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Двері гримли серед хати. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. . Три дні грімали самопали. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає.
Закраси́ти, -ся. Cм. закрашати, -ся.
Коляр, -ра, м.
1) = колісник.
2) Мясникъ, рѣжущій свиней. Cм. колій.
Мона́да, -ди, ж. Монада. Мудрець же физику провадив і толкував якихсь монадів і думав, відкіль взявся світ.
Накіпкіюва́ти, -кію́ю, -єш, гл. Набрать много. Накіпкіював грошей на свою шию.
Подоробляти, -ля́ю, -єш, гл. Додѣлать, окончить (во множествѣ).
Пожар, -ру́, м. Пожаръ. Викресали вогню із ружини да й пустили пожар по долині. на пожар спускати. Сжигать. А галеру на пожар спускали. Въ пѣсняхъ иногда въ значеніи выжженнаго мѣста: Біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. Ум. пожарець, пожаречок. А взяв же його (бранця) по пужарові, — чорний пужарець ніженьки ком. Да повів же його да пожаречком.
