Видолинок, -нка, м. Отрогъ оврага? ложбина? По дорозі від Теплика до Кам'янок єсть поперечний яр і поздовжний видолинок. Як минеш Вищий Ташлик та Серебрію, та спустишся в видолинок, а там виберешся на невеличку гору....
Гря́нути, -ну, -неш, гл. Быстро двинуться, побѣжать, поѣхать. Ой вийду я за ворота, сюди-туди гляну: нема мого миленького, — я додому гряну. В мене дочка ледащиця, не ночує дома, як вечір настане, на вулицю гряне.
Дергону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно дернуть, рвануть.
Заволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заволокти́ся, -лочу́ся, -чешся, гл. 1) Затягиваться, затянуться; завлекаться, завлечься. Заволочи його за хату! — Коли ж не заволікається: важке. 2) Бороноваться послѣ посѣва. 3) Забредать, забрести куда. Він покинув там усю свою родину, заволікся на козацьку Україну. Инший заволочеться з Москви.
Зжентичитися, -чуся, -чишся, гл. Створожиться (о молокѣ).
Кошечий, -а, -е. = котячий. Любить її, наче кошечим мізгом нагодувала його. коше́ча м'я́та. Раст. а) = котики 3, б. б) Nepeta Catartica L.
Неосяжно нар.
1) Необъятно.
2) Недостижимо.
Підбрехнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ підбріхувати.
Сунець, -нця, м. Короткій отрубокъ, кусокъ бревна.
Сцьобати, -ба́ю, -єш, гл. = стібати. Циган.... давай сцьобати приконечником.
