Блят, -ту, м. 1) Пластинка (металлическая); доска деревянная для писанія на ней масляными красками. Приснився мені сон, щоб змалювать три иконі.... Купить дерева та повезти до столярів, щоб поробили бляти, а мій брат.... помалює. 2) То же, что и бердо 1, ткацкій снарядъ, вставляемый въ ляду, сквозь который проходять нити основы. Части: двѣ горизонтальныя планки рамки — бильця, зубья — тростки. Въ Галиціи зубья называются — сказівки, щели между ними — комірки. 3) Составная часть внутренняго колеса мельницы — часть обода (4 — 6 такихъ частей составляютъ полный ободъ), въ который вставляются кулаки. Ум. блятик.
Вибрехати, -ся. Cм. вибріхувати, -ся.
Відкидати 2, -даю, -єш, гл. 1) = відкинути 3. Лежить, відкидавши ноги, як кулик після яйця.
Голик, -ка, м. = голиш? Із голика не буде волика.
Гуси́нець, -нця, м. Раст. Gagea pusilla Schult. Cм. Гусятник.
Перезати, -ся, -жу, -ся, -жеш, -ся, гл. Опоясывать, ся.
Піснина, -ни, ж. Постная пища. Прощавай, скоромино, йди, піснино.
Ронити, -ню, -ниш, гл.
1) Ронять, терять. Дрібні сльози роню. Там пава ходила, піря ронила.
2) Сбросить ребенка.
3) Дух за ким ронити. Быть безъ души отъ кого, души не слышать въ комъ.
Фраїрка, -ки, ж. Возлюбленная, невѣста. Ум. фраїрочка. Моя фраїрочка.... мене любила.
Чадо, -да, с.
1) Дитя.
2) соб. Дѣти. Ой дай вам, Боже.... пробутки добрі.... із усім домом, із чесним двором, з паньматкою, всев челядкою, із усім чадом. Ум. чаденько. Пасло чадейко біле стадейко.... стадейко пасло, шитічко шило.
