Бісновистий, -а, -е. Бѣсноватый.
Кертовиння, -ня, с. соб. Холмики, поднятые кротомъ.
Ле́две, ле́дві, ле́дво, нар. 1) Едва, чуть, лишь только. Держались ледве на ногах. Ледве-ледве дише. Ледві додому прийшов. Та напила м ся, ледво стою. Ледві ми ввійшли, він почті сміятись. 137. 2) Едва-ли, врядъ-ли. У цій корчмі ледві є пиво? Сьогодня ледві прийде, бо свято. Ледво є він дома. Ледво тямите ви діда, бо були сте малі ще. ле́дві(о)-не-ле́дві(о). Едва, едва, съ трудомъ. Так упивсь на тій оказії, що ледво-не-ледво додому дійшов. Я ледві-не-ледві забрав, — такі великі.
Лось, -ся, м. Лось. Здоровий, як лось. Ум. ло́сенько. Чого лосенько, чого душенько меж горами лежить?
Надрива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. надірва́тися, -ву́ся, -вешся, гл. Надрываться, надорваться.
Обіжати, -жаю, -єш, сов. в. обідити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Старший брат обіжає меншого. Обідив я тебе бідненьку вчора.
Понеділковий, -а, -е. 1) Понедѣльничный. День понеділковий. Понеділкові пісні.
2) Понеділкова жінка. Женщина, придерживающаяся обычая понеділкування. Що бішена кішка, що понеділкова жінка, що чоловік з Боришполя — все їдно.
Премудро нар. Премудро, очень мудро. Зробив єси премудро.
Упасатися, -саюся, -єшся, гл. 1) Опоясаться. Не мав паса, не впасався. 2) Утучниться, вскормиться.
Шерег, -гу, м. Рядъ, шеренга. Три шереги народа. Узяв Нечай ляхів класти трома шерегами.
