Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сперечатися

Сперечатися, -ча́юся, -єшся, гл. Спорить. Та се було тоді, як ми з ним сперечалися за землю. Уман. у. Стара Тихониха трохи сперечалась, а батько згодився. Левиц. І. 1. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПЕРЕЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПЕРЕЧАТИСЯ"
Варзякати, -каю, -єш, гл. = верзякати.
Кралечка, -ки, ж. Ум. отъ краля.
Обректи, -ся. Cм. обрікати, -ся.
Окомон, -на, м. = окономРудч. Ск. І. 78. Окомани з батогами. Грин. III. 634. Перед паном окомоном били хлопця макогоном. Гол. II. 196.
Посмітюшок, -шка, м. = посміттюха 1. Вх. Пч. II. 8.
Пострибувати, -бую, -єш, гл. Поскакивать. За нею дві дівчинки пострибують як ті лошатка. МВ. І. 114.
Прочинити, -ся. Cм. прочиняти, -ся.
Розщибати, -ба́ю, -єш, гл. Разбивать. Сама стадо завертаєш, ніжки свої розщибаєш. Гол. І. 88.
Холіра, -ри, ж. = холера. ЕЗ. У. 85.
Хортовий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борзой собакѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПЕРЕЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.