Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сперечатися

Сперечатися, -ча́юся, -єшся, гл. Спорить. Та се було тоді, як ми з ним сперечалися за землю. Уман. у. Стара Тихониха трохи сперечалась, а батько згодився. Левиц. І. 1. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПЕРЕЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПЕРЕЧАТИСЯ"
Байловка, -ки, ж. 1) = байлова. Анан. у. 2) Шесть, посредствомъ котораго поднимаютъ якорь на дуб, большую днѣпровскую лодку. Мнж. 180.
Вішта, віштя, меж. = вісьта. О. 1861. X. Св. 44.
Гоні́й, -нія́, м. Избранное, въ числѣ нѣсколькихъ, крестьянскимъ обществомъ лицо, на обязанности котораго лежитъ собирать въ волость крестьянъ для взноса податей. (Харьк?).
Дігтярчу́к, -ка́, м. Мальчикъ лавочникъ у торговца дегтемъ.
Заметли́читися, -чуся, -чишся, гл. = замотиличитися.
Лацний, -а, -е. = латвий.
Розварювати, -рюю, -єш, сов. в. розвари́ти, -рю́, -риш, гл. Разваривать, разварить.
Самиця, -ці, ж. Самка. Ум. самичка.
Стріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. стрінутися, стрітися, -нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Ой піду я не берегом — лугом: чи не стрінусь з своїм вірним другом. Мет. 96.
Угу меж. Имѣетъ утвердительное значеніе: да. Стор. I. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПЕРЕЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.