Гнівно нар.
1) Гнѣвно, сердито. Він гнівно тянув на його.
2) Обидно, непріятно. Може, кому гнівно, добродію, що я кажу? Ум. гнівненько. Та годи, доненько, всім зарівненько, щоб не було гнівненько.
Горі́ли́ць нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Лежить горілиць.
Женихі́вський, -а, -е. Относящійся къ жениху. Не один запитувався займати її, так знаєте, на женихівське діло.... так куди ж! — ні приступу!
Згребти́, -ся. Cм. згрібати, -ся.
Меті́льник, -ка, м. Метельщикъ. Метільники хату замітають.
Морга́й, -гаю, м. Въ загадкѣ: глазъ. Стоїть гай, під гаєм моргай, під моргаєм сопай, під сопаєм хапай.
Порохнявий, -а, -е. = порохнавий. Церква стара, аж поросла, аж порохнява.
Сварливий, -а, -е. Сердитый, бранчивый, сварливый. Прошу ж тебе, мій миленький, до свекрухи й не веди, бо свекруха й лепетуха, сварливая голова.
Скрепеник, -ка, м. Сотъ, прилѣпленный въ пустомъ ульѣ для новаго роя.
Товаришити, -шу́, -ши́ш, гл. = товаришувати. Товаришить з безбожниками злими.
