Богун, -на, м. 1) Горизонтальная жердь, перекладина, на которой развѣшиваютъ сушить рыбу. 2) Желудокъ, первый желудокъ жвачныхъ животныхъ, rumen.
Докуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доку́чити, -чу, -чиш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, докучать, докучить, досаждать, досадить. Мухи йому не докучають, бо тоді ще ніяка нужа не буває. А старший хлопчик лазить, голосить та докуча матері. Та вже ж мені та докучила та чужая та сторононька. Біда докучила. Я стала докучати своїй матері, щоб дула мені їсти. Также безлично. Повернусь на другий бік, або що, бо вже докучило одним боком лежати.
Дупе́дичко, -ка, с. Ум. отъ дупельце.
Лагодливий, -а, -е. Сговорчивый, миролюбивый.
Лука́нь, -ня́, м. Лука.
Оргинія, -нії, ж. Георгина (цвѣтокъ). Ум. орги́нька.
Посувом нар. Подвигая, подвигаясь.
Ропуханя, -ні, ж. = ропуха.
Тупання, -ня, с. Топанье.
Шуплядка, -ки, ж. = шухляда 1.
