Висівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висіяти, -сію, -єш, гл.
1) Расходовать, израсходовать на сѣяніе. А бідний мужик і не висіяв тієї пшениці — стілько було, стілько й єсть. Ой на горі вітер віє, подолянка руту сіє, сіє, сіє, висіває. Голов.
2) Усѣвать, усѣять.
3) Просѣвать, просѣять.
Джерма́ла, -ма́л, ж. мн. Щипчики, которыми чабаны вычищаютъ червей у овецъ. Чабани мусять за сим пильнувати: черву витягають джермалами, засипають ранку синім каменем і мажуть дьогтем, щоб муха не сідала.
За́стум, -ма, м. Укромное мѣсто, пустынное глухое мѣсто. Сховалась ти на відпочинок, як лебідь в тихі застуми води. І засвітився світ по застумах московських. Чи не сором тобі покидати нас і по застумах цього ліса блукати без нас?
Крадькома нар. Украдкою. У наметі поставили образ Пресвятої і крадькома молилися. З хати не виходив, хиба пізно, крадькома.
Моска́льчик, -ка, м. Ум. отъ москаль.
Павідь, -воді, ж. Половодье.
Повбивати, -ва́ю, -єш, гл. Перебить, убить (многихъ). Той кінь їх повбивав. В одній хаті три татарюги сидять посеред хати... От наші їх повбивали... і повернули додому.
Потирити, -рю, -риш, гл.
1) Потащить.
2) Швырнуть, бросить. Подають йому. Куди! озьме та так до порога й потире.
Сповна нар.
1) Вполнѣ.
2) не спо́вна ро́зуму. Не въ полномъ умѣ. Його жінка не сповна розуму.
Стальовий, -а, -е. = сталевий. В мене двері тисовії, в мене замки стильовії.
