Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спекота

Спекота, -ти, ж. = спека. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПЕКОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПЕКОТА"
Заві́дній, -я, -є. 1) Захожій. Хиба я завідня? я тутейша. Н. Вол. у. 2) = забіжний. Вас. 187.
Зако́нність, -ности, ж. Законность. Желех.
Зи́мки, мок, ж. мн. Снѣга. Шух. І. 202. Ой шов я в полонину, — тіжки зимки вбили. Шух. І. 198.
Кажнісінький, -а, -е., Ум. отъ кажний. Каждый безъ исключенія.
Пообвіювати, -віюю, -єш, гл. = пообвівати.
Порозмазуватися, -зуюся, -єшся, гл. Размазаться.
Самарно нар. Вѣроятно, правдоподобно. Желех.
Суховень, -вня, м. День безъ росы.
Усипище, -ща, с. Сосудъ, помѣщеніе для сынучихъ тѣлъ. Лебед. у. Ходили до його і в хату, і всяке всипище трусили, — так нічого не знайшли. Александров. у. Всипища у нас не багато, то ми й насипали жита на горищі. Павлогр. у. Оця діжка тільки на всипище й годяща. Богодух. у.
Французка, -ки, ж. Француженка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПЕКОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.