Вішальник, -ка, м. Висѣльникъ; повѣсившійся, удавленникъ.
Зади́млювати, -люю, -єш и задимля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. задими́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Заканчивать, коптить, закоптить. Повісив задимлювати. Стояла... сахарня з високим задимляним стовпом.
Зва́дка, -ки, ж. Ум. отъ звада.
Знаходити, -джу, -диш, сов. в. знайти, -йду, -деш, гл. 1) Находить, найти; обрѣтать, обрѣсти. Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою. Посилала пані шукати. Шукали, шукали — не знайшли. Не знайду я такої дружини. Там грішники перестають буяти, там томлені знаходять опочивок. Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав. 2) Знайти дитину. Родить ребенка. А її уже й не турбую, моєї бідної Папірусі, щоб уже благополучно знайшла.
Ле́жа, -жі, ж. Лежаніе. З спання не купить коня, а з лежі не справить одежі. упасти у лежу. Заболѣть.
Наруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Нарубить. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаємо дровець.
Роскудовчити, -ся. Cм. роскудовчувати, -ся.
Себелюб, -бу, м. Себялюбіе, эгоизмъ. Панує в їх серці себелюбу гріх.
Тась-тась! меж. для призыва утокъ.
Угинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. угну́тися и увігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Гнуться, согнуться, вогнуться подъ тяжестью чего. Сів, — вона так і вгнулась (під їм). Як положе (на коня руку), — кінь аж угинається.
