Іги меж. — на кого. Тьфу (на кого). Іги на тя! стара каже.
Мизе́рний, -а, -е. 1) Убогій, бѣдный. Смиренного возносить на високість, мизерного із нужди визволяє. 2) Жалкій, несчастный, бѣдственный; ничтожный. Приїхало сюди воно на окономію недавно, таке миршаве, обшарпане, мизерне, замліле. 3) Болѣзненный, худой, тощій. Нігде не видко було ні одного блідого, мизерного лиця.
Половина, -ни, ж. Половина. Перебреду бистру річку й половину ставу. Половина літ минає, я щастя не маю. о-полови́ні. Въ половину. Як же тебе, пане, нести: чи поверх дерев, чи о-половині дерев. Ум. половинка, половиночка.
Поназнавати, -наю́, -єш, гл. То-же, что и назнати, но во множествѣ.
Почорнити, -ню́, -ниш, гл. Почернить.
Причепитися, -плюся, -пишся, гл. Прицѣпиться; пристать, привязаться. Причепився, як реп'ях. Вона як причепилась до його: «Скажи таки, чоловіче!»
Скакати, -чу, -чеш, [p]одн. в.[/p] скакнути, -ну, -неш, гл.
1) Скакать, прыгать, прыгнуть. Скачи, враже, як пан каже, на те він багатий. Искра з печі скакнула.
2) Только несов. в. Танцовать. Ой загадали хорошенько іграти, а парубку з дівчиною скакати. «Лучче я буду крутії гори копати, як я маю з поганим скакати».
3) скакати в гречку. Имѣть любовныя связи (внѣ брака). І до півночі там гуляли і в гречку деколи скакали.
4) — ді́да. Скакать на одной ногѣ.
Скапувати, -пую, -єш, сов. в. скапати, -паю, -єш, гл. Скатываться, скатиться по каплѣ, вытекать, вытечь по каплѣ. Усе додолу (сльози) скапують та й скапують. Бодай ти очі скапали. Як я що винен, най перед вашими очима як віск скапаю.
Часловець, -вця, м. Часословъ.
Щипапіча, щипипіча, -чі, ж. = щипак 2.
