Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жалібниця

Жалібни́ця, -ці, ж. Сострадательная женщина. І жалібниці, і порадниці образилися, покинули Марусю: нехай же терпить, коли така. МВ. ІІ. 181. Это слово является въ поэзіи обычнымъ эпитетомъ любящей матери или сестры. Братчики роздяглії Кирила Тура, а в Петра аж мороз пійшов по-за шкурою, як побачив він білу його сорочку, що сестра-жалібниця шила й мережила, усю в крові, ще й поприкипала до ран. К. ЧР. 281. Та батькові й неньці поклоняйся, та моїм же братікам-порадничкам, та моїм же сестрицям-жалібницям. Чуб. V. 370. Матері-жалібниці у його не було. Г. Барв. 453. Ум. жалібни́чка. До отця, до неньки покланяйся.... до моїх сестричок-жалібничок. Чуб. V. 316.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛІБНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛІБНИЦЯ"
Балакня, -ні, ж. Разговоры, болтовня. Це буде на два годи балакні. Біля корчми така балакня. Міусск. окр.
Будзина, -ни, ж. = бузина. Уман. у.
Виїсти Cм. виїдати.
Добри́вечір, добри́день, добри́досвіток Cм. Добрий 9, 10 и 11.
Квит, -ту, м. 1) Разсчетъ, полученіе рабочими денегъ. Черк. у. 2) Квитанція, расписка въ полученія. 3) Расписка, дающая право на полученіе чего-либо. Надів... рясу та й пішов до його (пана). Думаю: і познакомлюсь, і поговорю за квит на дрова. Бо то ж, бач, пани давали нам дрова з свого лісу. Левиц. І. 4) Запись, реестръ. Записати її в листи, щоб її були такі й сестри; записати її в квити, щоб були такі її й діти. Мет. 235.
Мо́рений, -а, -е. Усталый, изнуренный. Морений кінь.
Мудро́ваний, -а, -е. Замысловатый. Мова сієї поеми аж геть муарована і випробувана на инших словесних творах. К. Іов. IV.
Надтина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. надтя́ти, надітну́, -неш, гл. Надрубливать, надрубить, подрубливать, подрубить, надрѣзывать, надрѣзать.
Підсуччя, -чя, с. Шворка, на которой привязанъ поплавокъ (сучка) къ якорю лодки (дуба). Мнж. 179.
Ригати, -га́ю, -єш, одн. в ригнути, -ну, -неш, гл. 1) Дѣлать отрыжку, отрыгнуть. Не їв редьки, не буде ригати. Ном. № 6744. 2) Блевать, рвать, вырвать. 3) Изрыгать, изрыгнуть. Язики на мене гострять і отруту з уст ригають. К. Псал. 313.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛІБНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.