Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жалива

Жали́ва, -ви, ж. Крапива, Urtica urens L, Urtica dioica L. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 471.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛИВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛИВА"
Багчи, бажу, -жиш, гл. = багти = багати. Желех.
Вищипати Cм. вищипувати.
Історик, -ка, м. Историкъ. К. Гр. Кв. І. Ім'я своє потомкам на погорду, історикам на ганьбу не подаймо. К. ЦН. 262.
Очепа, -пи, ж. Крюкъ, багоръ, которымъ притягиваютъ къ берегу плотъ. Вх. Зн. 45.
Передуванити, -ню, -ниш, гл. О землѣ: передѣлить. Черниг. г.
Свита, -ти, ж. 1) Крестьянская верхняя Одежда изъ домашняго толстаго сукна, полукафтанье, родъ сермяги. Чуб. VII. 419. Гол. Од. 44. Кожухи, свити погубили. Котл. Ен. 2)колова. Мужской полушубокъ нагольный бараній, безъ лацкановъ, гладкій, съ стоячимъ смушковымъ воротникомъ. Вас. 154. Ум. свитка, свиточка. КС. 1893. V. 279, 283. Було в його два жупани, тепер нема й свитки. Грин. ІІІ. 201. У його свиточка — латка на латці. Рудч. Ск. II. 82.
Сінянки, -нок, ж. мн. Рѣшетки, употребляемыя при перевозкѣ сѣна. Вх. Зн. 67. Желех.
Стосуватися, -суюся, -єшся, гл. Относиться. Сі слова не до тії пісні стосуються. Мовчить, неначе до його і не стосується. Сквир. у.
Стьожка, стьонжка, -ки, ж. Лента. Стьожка гарна, голубая, на грудіх лежала. Мкр. Н. Ум. стьожечка, стьо́нжечка. Сорочечка тонесенька і стьонжечка краснесенька. Чуб.
Удовівна, -ни, ж. Дочь вдовы. Катрусею вдовівна звалась. Шевч. 586.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛИВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.