Вискромаджувати, -джую, -єш, сов. в. вискромадити, -джу, -диш, гл. Выскребать, выскресть. А діжу, як спече хліба, то не вискромаде, не оббане.
Війтенко, -ка, м. Сынъ війтів. Невже ви хочете, щоб за вашого війтенка батько силував одним одну дочку?
Легкобит, -та, м. Человѣкъ, не занимающійся тяжелымъ трудомъ.
Поперераджувати, -джую, -єш, гл. Перерѣшить (во множествѣ).
Пробіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. пробра́тися, -беруся, -ре́шся, гл. Пробираться, пробраться. Довго того росказувати, як наша сердешна Оксана з своїм Митриком пробіралась через усі міста до свого села.
Розважатися, -жаюся, -єшся, сов. в. розважитися, -жуся, -жишся, гл.
1) Утѣшаться, утѣшиться, развлекаться, развлечься. Наум, дивлячись на неї, що вона стала розважатись, собі повеселійшав.
2) = розважати, розважити 2. Не розважившись з головою до чогось инного не важся.
Рядитися, -джу́ся, -дишся, гл. Собираться, готовиться. Пріч рядися, а хліб сій.
Сокупний, -а, -е. Совмѣстный. Ой лучче нам, подружечко, сокупного жениха мати.
Удила, уди́л, мн = вудила. Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили.
Шліхта, -ти, ж. Запаренный кипяткомъ изъ ржаной муки клейстеръ, которымъ ткачи смазываютъ пряжу передъ тканьемъ. Cм. піспа.
